Словник української мови в 11 томах

розбагнений

РОЗБА́ГНЕНИЙ, а, е, розм. Який став багнистим, таким, по якому важко або неможливо йти, їхати.

Після його від’їзду якось непривітно стало на розбагненому подвір’ї (Збан., Переджнив’я, 1960, 397).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розбагнений — розба́гнений прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розбагнений — -а, -е, розм. Який став багнистим, таким, по якому важко або неможливо йти, їхати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбагнений — РОЗБА́ГНЕНИЙ, а, е, розм. Який став багнистим, таким, по якому важко або неможливо йти, їхати. Після його від'їзду якось непривітно стало на розбагненому подвір'ї (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах