розбинтований

РОЗБИНТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розбинтува́ти.

Його нога була вже розбинтована, але лежала на дерев’яній милиці, щільно обтягнута гумовою панчохою (Кучер, Голод, 1961, 224).

Значення в інших словниках

1. розбинтований — розбинто́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розбинтований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розбинтувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розбинтований — РОЗБИНТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розбинтува́ти. Його нога була вже розбинтована, але лежала на дерев'яній милиці, щільно обтягнута гумовою панчохою (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах