розбинтовувати

РОЗБИНТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБИНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Знімати бинти, пов’язки з кого-, чого-небудь.

Вона спиртом із слоїка помила руки і зразу ж підступила до нього, відкотила розрізаний рукав гімнастьорки і стала розбинтовувати руку (Головко, II, 1957, 638).

Значення в інших словниках

1. розбинтовувати — розбинто́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розбинтовувати — -ую, -уєш, недок., розбинтувати, -ую, -уєш, док., перех. Знімати бинти, пов'язки з кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розбинтовувати — РОЗБИНТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБИНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. Знімати бинти, пов'язки з кого-, чого-небудь. Вона спиртом із слоїка помила руки і зразу ж підступила до нього, відкотила розрізаний рукав гімнастьорки і стала розбинтовувати руку (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах