розбинтовувати
РОЗБИНТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБИНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що.
Знімати бинти, пов'язки з кого-, чого-небудь.
Вона спиртом із слоїка помила руки і зразу ж підступила до нього, відкотила розрізаний рукав гімнастьорки і стала розбинтовувати руку (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)