розбракований

РОЗБРАКО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до розбракува́ти.

Значення в інших словниках

1. розбракований — розбрако́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розбракований — -а, -е, спец. Дієприкм. пас. мин. ч. до розбракувати. || розбраковано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розбракований — РОЗБРАКО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. до розбракува́ти.  Словник української мови у 20 томах