розбракований

розбрако́ваний

-а, -е, спец.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розбракувати.

|| розбраковано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. розбракований — розбрако́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розбракований — РОЗБРАКО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. до розбракува́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. розбракований — РОЗБРАКО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до розбракува́ти.  Словник української мови в 11 томах