розбракований
розбрако́ваний
-а, -е, спец.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розбракувати.
|| розбраковано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбракований — розбрако́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розбракований — РОЗБРАКО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. до розбракува́ти. Словник української мови у 20 томах
- розбракований — РОЗБРАКО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до розбракува́ти. Словник української мови в 11 томах