розбракований

розбрако́ваний

-а, -е, спец.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розбракувати.

|| розбраковано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбракований — розбрако́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розбракований — РОЗБРАКО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. до розбракува́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. розбракований — РОЗБРАКО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до розбракува́ти. Словник української мови в 11 томах