розбракувати

розбракува́ти

див. розбраковувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбракувати — розбракува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розбракувати — РОЗБРАКУВА́ТИ див. розбрако́вувати. Словник української мови у 20 томах
  3. розбракувати — РОЗБРАКУВА́ТИ див. розбрако́вувати. Словник української мови в 11 томах