розбракувати

РОЗБРАКУВА́ТИ див. розбрако́вувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбракувати — розбракува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розбракувати — див. розбраковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбракувати — РОЗБРАКУВА́ТИ див. розбрако́вувати. Словник української мови у 20 томах