Словник української мови в 11 томах

розбракувальний

РОЗБРАКУВА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до розбракування, признач. для нього.

Контроль екранів [для кінескопів] провадиться на спеціальному розбракувальному столі візуальним способом і за допомогою досконалого контрольно-вимірювального інструмента (Наука.., 9, 1964, 24).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розбракувальний — розбракува́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. розбракувальний — -а, -е, спец. Стос. до розбракування, признач. для нього.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбракувальний — РОЗБРАКУВА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до розбракування, признач. для нього. Контроль екранів [для кінескопів] провадиться на спеціальному розбракувальному столі візуальним способом і за допомогою досконалого контрольно-вимірювального інструмента (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах