Великий тлумачний словник сучасної мови

розбракувальний

розбракува́льний

-а, -е, спец.

Стос. до розбракування, признач. для нього.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розбракувальний — розбракува́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. розбракувальний — РОЗБРАКУВА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до розбракування, признач. для нього. Контроль екранів [для кінескопів] провадиться на спеціальному розбракувальному столі візуальним способом і за допомогою досконалого контрольно-вимірювального інструмента (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. розбракувальний — РОЗБРАКУВА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до розбракування, признач. для нього. Контроль екранів [для кінескопів] провадиться на спеціальному розбракувальному столі візуальним способом і за допомогою досконалого контрольно-вимірювального інструмента (Наука.., 9, 1964, 24).  Словник української мови в 11 томах