розбрідатися

РОЗБРІДА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся і діал. РОЗБРО́ДИТИСЯ, имося, итеся, недок., РОЗБРЕСТИ́СЯ, едемо́ся, едете́ся і діал. РОЗБРОДИ́ТИСЯ, бро́димося, бро́дитеся, док.

1. Розходитися в різні боки, в різних напрямках (про всіх або багатьох).

Ішли здебільшого за Самару, в синельниківські степи, а там уже й розбрідалися хто куди, на все літо, до перших осінніх заморозків (Гончар, І, 1959, 5);

Розбродилися по дворах — косарі, в’язальниці стомлені… (Головко, І, 1957, 247);

Коли опришки розбрелися з пудів хто куди, а Маруся сиділа сама, щось латаючи, до неї підсів Юрчик (Хотк., II, 1966, 264);

Південь. Спека не спада, Розбрелася череда (Нех., Ростіть.., 1947, 23);

// по чому. Розходитись у різні боки, у різних напрямках по певній території.

Кури різнопері по всьому дворищу розбрелися (Вовчок, І, 1955, 216);

Вони [ескімоси] розбрелися по Америці, стали чесними робітниками (Ірчан, II, 1958, 99);

Розбрелися хлопці по лісу (Ів., Вел. очі, 1956, 125);

// розм. Розходитись або роз’їжджатись у різні місця, пориваючи родинні, службові і т. ін. зв’язки.

Брати і сестри розбрелися на заробітки по економіях і заводах (Стельмах, II, 4962, 194);

Він одружувався з таким запізненням, що батьки не дочекалися його весілля, а друзі та ровесники давно розбрелись по всій країні (Дмит., Розлука, 1957, 251);

Скажи, Аркадію, тобі не страшно, що ми кінчаємо школу, розійдемося, розбредемося і станемо до самостійної роботи, підемо здобувати собі фах… (Коп., Десятикласники, 1938, 159).

2. перен. Бути рідко розташованим (про предмети);

// по чому. Рости на певній відстані одне від одного.

Тоненькі ялинки розбрелися по схилах гір (Гончар, III, 1959, 104);

Лесь бачить, як від них [брів] окремі волосинки розбрелися аж по верхніх повіках (Стельмах, І, 1962, 564);

Спочатку були купи й ватаги, і це було так зване передлісся, а далі пішли купки й кущі, і, нарешті, окремі дерева розбрелися по рівнині (Ю. Янов., II, 1958, 214).

3. перен., розм. Розсіюватися (про туман, хмари і т. ін.).

Щухне дощ. Вже й тучі розбрелись (Бичко, Простота, 1963, 47).

Значення в інших словниках

1. розбрідатися — розбріда́тися дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. розбрідатися — -ається, -аємося, -аєтеся і діал. розбродитися, -имося, -итеся, недок., розбрестися, -едемося, -едетеся і діал. розбродитися, -бродимося, -бродитеся, док. 1》 Розходитися в різні боки, в різних напрямках (про всіх чи багатьох). || по чому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розбрідатися — Розходитися, розійтися, порозходитися, виходити, вийти, повиходити, відходити, відійти, повідходити, уходити, уйти, розбігатися, розбігтися, порозбігатися, утікати, утікти, повтікати  Словник чужослів Павло Штепа
4. розбрідатися — РОЗБРІДА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся і діал. РОЗБРО́ДИТИСЯ, иться, имося, итеся, недок., РОЗБРЕСТИ́СЯ, еде́ться, едемо́ся, едете́ся і діал., РОЗБРОДИ́ТИСЯ, о́диться, о́димося, о́дитеся, док.  Словник української мови у 20 томах
5. розбрідатися — РОЗХО́ДИТИСЯ (про всіх або багатьох — залишаючи місце перебування, іти в різні боки, місця), РОЗБРІДА́ТИСЯ (РОЗБРЕДА́ТИСЯ розм.) (РОЗБРО́ДИТИСЯ діал.), РОЗСИПА́ТИСЯ, РОЗТО́ЧУВАТИСЯ, РОЗТІКА́ТИСЯ розм., РОЗЛА́ЗИТИСЯ розм., РОЗЛІЗА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови