розбундючитися

РОЗБУНДЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм.

1. Стати пихатим, зарозумілим; загордитися.

2. Стати дуже збудженим, запальним; розпалитися.

Юрчик розбундючився.. Оп’янів і лаявся: — Хіба ви опришки? (Хотк., II, 1966, 211).

Значення в інших словниках

1. розбундючитися — розбундю́читися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розбундючитися — -чуся, -чишся, док., розм. 1》 Стати пихатим, зарозумілим; загордитися. 2》 Стати дуже збудженим, запальним; розпалитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розбундючитися — РОЗБУНДЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. 1. Стати пихатим, зарозумілим; загордитися. 2. Стати дуже збудженим, запальним; розпалитися. Юрчик розбундючився .. Оп'янів і лаявся: – Хіба ви опришки? (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах