розбурханість
РОЗБУ́РХАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до розбу́рханий 2-4.
Глибокі думи і розбурханість душі можна було прочитати на його лиці, посіченому зморшками і осяяному надією (Іщук, Вербівчани, 1961, 59).
Словник української мови (СУМ-11)РОЗБУ́РХАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до розбу́рханий 2-4.
Глибокі думи і розбурханість душі можна було прочитати на його лиці, посіченому зморшками і осяяному надією (Іщук, Вербівчани, 1961, 59).
Словник української мови (СУМ-11)