розвереджувати

РОЗВЕРЕ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗВЕРЕДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., перех., розм.

1. Викликати, заподіювати біль, торкаючись хворого місця, рани.

Обережно, щоб не розвередити свої чиряки, які йому мати намастила олією і пов’язала розірваною сорочкою, Іллюша злазить з печі і проходить з кухні в кімнату (Перв., Невигадане життя, 1958, 139).

2. перен. Викликати, посилювати які-небудь почуття, спогади, бажання.

Згадка розвередила неприємні спогади, які ще й досі викликали досаду (Панч, І, 1956, 359).

Значення в інших словниках

1. розвереджувати — розвере́джувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розвереджувати — див. ятрити  Словник синонімів Вусика
3. розвереджувати — -ую, -уєш, недок., розвередити, -джу, -диш, док., перех., розм. 1》 Викликати, заподіювати біль, торкаючись хворого місця, рани. 2》 перен. Викликати, посилювати які-небудь почуття, спогади, бажання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розвереджувати — РОЗВЕРЕ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗВЕРЕДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., що, розм. 1. Викликати, заподіювати біль, торкаючись хворого місця, рани.  Словник української мови у 20 томах
5. розвереджувати — розтра́влювати (розвере́джувати) / розтрави́ти (розвереди́ти) ду́шу (се́рце) кому. Викликати у кого-небудь тяжкі, болісні переживання, спогади. — Не розтравлюй мені душу цим Яковом,— одразу хмурніє Терентій.  Фразеологічний словник української мови
6. розвереджувати — Я́ТРИ́ТИ (спричиняти чим-небудь запалення, біль, подразнення в рані, хворому місці тощо), РОЗ'Я́ТРЮВАТИ, РОЗРА́НЮВАТИ рідше, ВЕРЕДИ́ТИ, РОЗВЕРЕ́ДЖУВАТИ розм., ТРОЮ́ДИТИ розм., РОЗТРОЮ́ДЖУВАТИ розм. — Док.  Словник синонімів української мови
7. розвереджувати — Розвере́джувати, -джую, -джуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)