розверещатися

РОЗВЕРЕЩА́ТИСЯ, щу́ся, щи́шся, док., розм. Почати сильно верещати.

[Стецько:] Та й моя пащикувата, Як розверещиться, Як розпорошиться, То тісна бува і хата! (Кроп., II, 1958, 80);

За нею всі інші, що там були, кури Як розверещаться, мов друть [деруть] їх зі шкури! (Фр., XIII, 1954, 262).

Значення в інших словниках

1. розверещатися — розвереща́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розверещатися — див. кричати  Словник синонімів Вусика
3. розверещатися — -щуся, -щишся, док., розм. Почати сильно верещати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розверещатися — РОЗВЕРЕЩА́ТИСЯ, щу́ся, щи́шся, док., розм. Почати сильно верещати. [Стецько:] Та й моя пащикувата, Як розверещиться, Як розпорошиться, То тісна бува і хата! (М. Кропивницький); За нею всі інші, що там були, кури Як розверещаться, мов друть [деруть] їх зі шкури! (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
5. розверещатися — Розвереща́тися, -щу́ся, -щи́шся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. розверещатися — Розвереща́тися, -щу́ся, -щи́шся гл. Раскричаться.  Словник української мови Грінченка