Словник української мови в 11 томах

розволочити

РОЗВОЛОЧИ́ТИ див. розволо́чувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розволочити — розволочи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розволочити — див. розволочувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розволочити — РОЗВОЛОЧИ́ТИ див. розволо́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. розволочити — Розволочи́ти, -чу́, -чиш гл. 1) Розволокти. 2) — кого. Пріучить кого ходить куда либо, шляться, избаловать. Шо вка мене молодого та й розволочіла.  Словник української мови Грінченка