Значення в інших словниках
-
розволочити —
розволочи́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
розволочити —
РОЗВОЛОЧИ́ТИ див. розволо́чувати.
Словник української мови у 20 томах
-
розволочити —
РОЗВОЛОЧИ́ТИ див. розволо́чувати.
Словник української мови в 11 томах
-
розволочити —
Розволочи́ти, -чу́, -чиш гл. 1) Розволокти. 2) — кого. Пріучить кого ходить куда либо, шляться, избаловать. Шо вка мене молодого та й розволочіла.
Словник української мови Грінченка