розволочувати

розволо́чувати

-ую, -уєш, недок., рідко., розволочити, -лочу, -лочиш, док., перех.

1》 Розпушувати чим-небудь зорану землю.

2》 тільки док., розм. Зробити кого-небудь морально зіпсованим, привчити його до аморальних вчинків, звичок.

Значення в інших словниках

1. розволочувати — розволо́чувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. розволочувати — РОЗВОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко, РОЗВОЛОЧИ́ТИ, лочу́, ло́чиш, док. 1. що. Розпушувати чим-небудь зорану землю. На поле вона прийшла з граблями, розволочила ріллю й руками повибирала довге коріння пирію (С. Чорнобривець). 2. кого, тільки док., розм.  Словник української мови у 20 томах
3. розволочувати — РОЗВОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко., РОЗВОЛОЧИ́ТИ, лочу́, ло́чиш, док., перех. 1. Розпушувати чим-небудь зорану землю. На поле вона прийшла з граблями, розволочила ріллю й руками повибирала довге коріння пирію (Чорн., Визвол. земля, 1959, 53).  Словник української мови в 11 томах