розволочити

розволочи́ти

див. розволочувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розволочити — розволочи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розволочити — РОЗВОЛОЧИ́ТИ див. розволо́чувати. Словник української мови у 20 томах
  3. розволочити — РОЗВОЛОЧИ́ТИ див. розволо́чувати. Словник української мови в 11 томах
  4. розволочити — Розволочи́ти, -чу́, -чиш гл. 1) Розволокти. 2) — кого. Пріучить кого ходить куда либо, шляться, избаловать. Шо вка мене молодого та й розволочіла. Словник української мови Грінченка