розволочити
розволочи́ти
див. розволочувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розволочити — розволочи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розволочити — РОЗВОЛОЧИ́ТИ див. розволо́чувати. Словник української мови у 20 томах
- розволочити — РОЗВОЛОЧИ́ТИ див. розволо́чувати. Словник української мови в 11 томах
- розволочити — Розволочи́ти, -чу́, -чиш гл. 1) Розволокти. 2) — кого. Пріучить кого ходить куда либо, шляться, избаловать. Шо вка мене молодого та й розволочіла. Словник української мови Грінченка