розвізник

РОЗВІЗНИ́К, а́, ч. Робітник, який розвозить товари покупцям.

Значення в інших словниках

1. розвізник — розвізни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. розвізник — -а, ч. Робітник, який розвозить товари покупцям.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розвізник — РОЗВІЗНИ́К, а́, ч. Робітник, який розвозить товари покупцям. Працювати розвізником.  Словник української мови у 20 томах