розгаданий

РОЗГА́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розгада́ти 1, 2.

Вишневецький припинив свій розгаданий противником наступ (Ле, Наливайко, 1957, 60);

— Прийде такий час, що таємниці всесвіту, — Улас показав рукою в небо, — будуть розгадані (Тют., Вир, 1964, 41);

Помираючи, Федір Кузьмич залишив зашифровані папери, які мали, як говорив він, відкрити його таємницю. Наскільки відомо, шифр їх не розгаданий (Наука.., 10, 1965, 16);

// розга́дано, безос. присудк. сл.

Він догадувався, чого Рубан разом з Семеном навідувалися сюди. Певне, його намір розгадано, але Філька тепер уже не міг зупинитися на півдорозі (Шиян, Баланда, 1957, 109);

Зам, звичайно, не підозрівав, що його маневр розгадано, і продовжував мовчати (Тют., Вир, 1964, 147).

Значення в інших словниках

1. розгаданий — розга́даний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розгаданий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розгадати 1), 2). || розгадано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розгаданий — РОЗГА́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розгада́ти 1, 2. Вишневецький припинив свій розгаданий противником наступ (Іван Ле); – Прийде такий час, що таємниці всесвіту, – Улас показав рукою в небо, – будуть розгадані (Григорій Тютюнник); Помираючи...  Словник української мови у 20 томах
4. розгаданий — Розга́даний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)