розгаданий
РОЗГА́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розгада́ти 1, 2.
Вишневецький припинив свій розгаданий противником наступ (Ле, Наливайко, 1957, 60);
— Прийде такий час, що таємниці всесвіту, — Улас показав рукою в небо, — будуть розгадані (Тют., Вир, 1964, 41);
Помираючи, Федір Кузьмич залишив зашифровані папери, які мали, як говорив він, відкрити його таємницю. Наскільки відомо, шифр їх не розгаданий (Наука.., 10, 1965, 16);
// розга́дано, безос. присудк. сл.
Він догадувався, чого Рубан разом з Семеном навідувалися сюди. Певне, його намір розгадано, але Філька тепер уже не міг зупинитися на півдорозі (Шиян, Баланда, 1957, 109);
Зам, звичайно, не підозрівав, що його маневр розгадано, і продовжував мовчати (Тют., Вир, 1964, 147).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розгаданий — розга́даний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розгаданий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розгадати 1), 2). || розгадано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розгаданий — РОЗГА́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розгада́ти 1, 2. Вишневецький припинив свій розгаданий противником наступ (Іван Ле); – Прийде такий час, що таємниці всесвіту, – Улас показав рукою в небо, – будуть розгадані (Григорій Тютюнник); Помираючи... Словник української мови у 20 томах
- розгаданий — Розга́даний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)