розгаданий

РОЗГА́ДАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розгада́ти 1, 2.

Вишневецький припинив свій розгаданий противником наступ (Іван Ле);

– Прийде такий час, що таємниці всесвіту, – Улас показав рукою в небо, – будуть розгадані (Григорій Тютюнник);

Помираючи, Федір Кузьмич залишив зашифровані папери, які мали, як говорив він, відкрити його таємницю. Наскільки відомо, шифр їх не розгаданий (з наук.-попул. літ.);

// розга́дано, безос. пред.

Він догадувався, чого Рубан разом з Семеном навідувалися сюди. Певне, його намір розгадано, але Філька тепер уже не міг зупинитися на півдорозі (А. Шиян);

Зам [заступник], звичайно, не підозрівав, що його маневр розгадано, і продовжував мовчати (Григорій Тютюнник).