Словник української мови в 11 томах

розгладжуватися

РОЗГЛА́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗГЛА́ДИТИСЯ, диться, док.

1. Розпрямлятися (про що-небудь зібгане);

// Розправляючись, зникати (про зморшки, складки, нерівності і т. ін.).

Дивилась [Антоніна] на нього зеленкуватими очима в червоних повіках, а зморшки на обличчі розгладжувались (Коцюб., І, 1955, 406);

Коли Скирда повернувся до хати, його дружина пильно подивилася йому в очі, і зморшки їй розгладилися на лобі (Панч, II, 1956, 505).

Ву́са (бро́ви, борода́ і т. ін.) розгла́джуються — вуса (брови, борода і т. ін.) перестають бути настовбурченими, насупленими.

Настя дивилася на дитину, її брови розгладжувались помалу (Тудор, Вибр., 1949, 292);

Чоло́ (обли́ччя, ши́я і т. ін.) розгла́джується — розправляються (розправлялися, розправилися і т. ін.) зморшки на чолі (обличчі, шиї, щоках і т. ін.).

Обличчя підполковника розгладилося (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 37).

2. тільки недок. Пас. до розгла́джувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розгладжуватися — розгла́джуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розгладжуватися — -ується, недок., розгладитися, -диться, док. 1》 Розпрямлятися (про що-небудь зібгане). || Розправляючись, зникати (про зморшки, складки, нерівності і т. ін.). 2》 тільки недок. Пас. до розгладжувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгладжуватися — РОЗГЛА́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗГЛА́ДИТИСЯ, диться, док. 1. Розпрямлятися (про що-небудь зібгане); // Розправлятися, зникати (про зморшки, складки, нерівності і т. ін.). Ямочка між бровами не розгладжувалась (І.  Словник української мови у 20 томах