розгнуздувати

РОЗГНУ́ЗДУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГНУЗДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Виймати з рота у коня вудила, звільняти його від них.

Жменяк поскидав з воза клунки з білизною, розгнуздав коней, випряг їх, вийняв з-під заднього сидіння лантух з сіном і кинув їм на поживу (Томч., Жменяки, 1964, 31).

2. перен. Усуваючи всілякі перешкоди на шляху, давати повну волю кому-, чому-небудь.

Ріки, вернувшись додому, уста джерелам роздирають І, розгнуздавши потоки свої, поспішають до моря (Зеров, Вибр., 1966, 307).

Значення в інших словниках

1. розгнуздувати — розгну́здувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розгнуздувати — -ую, -уєш, недок., розгнуздати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Виймати з рота у коня вудила, звільняти його від них. 2》 перен. Усуваючи всілякі перешкоди на шляху, давати повну волю кому-, чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розгнуздувати — РОЗГНУ́ЗДУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГНУЗДА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. кого. Виймати з рота у коня вудила, звільняти його від них. Жменяк поскидав з воза клунки з білизною, розгнуздав коней, випряг їх...  Словник української мови у 20 томах