розгніватися

РОЗГНІ́ВАТИСЯ, аюся, аєшся і РОЗГНІВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. розгнівля́ться; док. Прийти в стан гніву, роздратування; розсердитися.

Харкевич розгнівався, але не так на лукавого моряка, що незрозуміло чому втік, не розбудивши його, як на самого себе (Голов., Тополя.., 1965, 17);

Як наш Латин тут розгнівився І на гінця сього озлився, Що губи з серця покусав (Котл., І, 1952, 183);

*Образно. Дніпро і Волга розгнівились — І морем бурним покотились (Рильський, II, 1960, 261).

Значення в інших словниках

1. розгніватися — розгні́ватися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розгніватися — Озлитися і пох. від РОЗГНІВАТИ, с. осатаніти, ударитися в гнів.  Словник синонімів Караванського
3. розгніватися — -аюся, -аєшся і розгнівитися, -влюся, -вишся; мн. розгнівляться; док. Піддатися гніву, роздратуванню; розсердитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розгніватися — РОЗГНІ́ВАТИСЯ, аюся, аєшся, РОЗГНІВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. розгнівля́ться; док. Прийти в стан гніву, роздратування; розсердитися. Чого, милий, розсердився, чого розгнівався? (П.  Словник української мови у 20 томах
5. розгніватися — СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам.  Словник синонімів української мови
6. розгніватися — Розгніватися, -ваюся, -єшся гл. Разсердиться, разгнѣваться. Чого, милий, росердився, чого розгнівався? Чуб. V. 830.  Словник української мови Грінченка