розгніватися
РОЗГНІ́ВАТИСЯ, аюся, аєшся, РОЗГНІВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. розгнівля́ться; док.
Прийти в стан гніву, роздратування; розсердитися.
Чого, милий, розсердився, чого розгнівався? (П. Чубинський);
Харкевич розгнівався, але не так на лукавого моряка, що незрозуміло чому втік, не розбудивши його, як на самого себе (С. Голованівський);
Як наш Латин тут розгнівився І на гінця сього озлився, Що губи з серця покусав (І. Котляревський);
* Образно. Дніпро і Волга розгнівились – І морем бурним покотились (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)