1. Словник української мови у 20 томах

розгніватися

РОЗГНІ́ВАТИСЯ, аюся, аєшся, РОЗГНІВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. розгнівля́ться; док.

Прийти в стан гніву, роздратування; розсердитися.

Чого, милий, розсердився, чого розгнівався? (П. Чубинський);

Харкевич розгнівався, але не так на лукавого моряка, що незрозуміло чому втік, не розбудивши його, як на самого себе (С. Голованівський);

Як наш Латин тут розгнівився І на гінця сього озлився, Що губи з серця покусав (І. Котляревський);

* Образно. Дніпро і Волга розгнівились – І морем бурним покотились (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгніватися — розгні́ватися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розгніватися — Озлитися і пох. від РОЗГНІВАТИ, с. осатаніти, ударитися в гнів. Словник синонімів Караванського
  3. розгніватися — -аюся, -аєшся і розгнівитися, -влюся, -вишся; мн. розгнівляться; док. Піддатися гніву, роздратуванню; розсердитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розгніватися — СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам. Словник синонімів української мови
  5. розгніватися — РОЗГНІ́ВАТИСЯ, аюся, аєшся і РОЗГНІВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. розгнівля́ться; док. Прийти в стан гніву, роздратування; розсердитися. Словник української мови в 11 томах
  6. розгніватися — Розгніватися, -ваюся, -єшся гл. Разсердиться, разгнѣваться. Чого, милий, росердився, чого розгнівався? Чуб. V. 830. Словник української мови Грінченка