1. Словник української мови у 20 томах

розгнівати

РОЗГНІ́ВАТИ, аю, аєш і РОЗГНІВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. розгнівля́ть; док., кого.

Викликати гнів, роздратування у кого-небудь; розсердити.

– Ні, ти не скажений, – сказав він [Марко Одарич], аби не розгнівати цього вовкодава, цю гору м'язів (Є. Гуцало);

Чим я тебе, моя матінко, розгнівила? (Сл. Б. Грінченка);

Наш народ – океан .. Тільки розгніви його – будеш ти на дні його, будеш знать, як займать і яка з ним війна (П. Тичина).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгнівати — розгні́вати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розгнівати — док., розсердити, озлити, розізлити, розлютити, с. осатанити. Словник синонімів Караванського
  3. розгнівати — -аю, -аєш і розгнівити, -влю, -виш; мн. розгнівлять; док., перех. Викликати гнів, роздратування у кого-небудь; розсердити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розгнівати — СЕ́РДИТИ (викликати почуття гніву), ГНІВИ́ТИ, ГНІ́ВАТИ, ПРОГНІВЛЯ́ТИ, ЗЛИ́ТИ, ЗЛОСТИ́ТИ, ОЗЛО́БЛЮВАТИ, ОЗЛОБЛЯ́ТИ. — Док.: розсе́рдити, осе́рдити рідше розгніви́ти, розгні́вати, прогніви́ти, прогні́вати, погніви́ти... Словник синонімів української мови
  5. розгнівати — РОЗГНІ́ВАТИ, аю, аєш і РОЗГНІВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. розгнівля́ть; док., перех. Викликати гнів, роздратування у кого-небудь; розсердити. Наш народ — океан.. Тільки розгніви його — будеш ти на дні його, будеш знать, як займать і яка з ним війна (Тич., II, 1957, 194). Словник української мови в 11 томах
  6. розгнівати — Розгнівати, -ваю, -єш гл. Разсердить, разгнѣвать. Грин. І. 297. Словник української мови Грінченка