розгнівити

РОЗГНІВИ́ТИ див. розгні́вати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгнівити — розгніви́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розгнівити — див. розгнівати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгнівити — СЕ́РДИТИ (викликати почуття гніву), ГНІВИ́ТИ, ГНІ́ВАТИ, ПРОГНІВЛЯ́ТИ, ЗЛИ́ТИ, ЗЛОСТИ́ТИ, ОЗЛО́БЛЮВАТИ, ОЗЛОБЛЯ́ТИ. — Док.: розсе́рдити, осе́рдити рідше розгніви́ти, розгні́вати, прогніви́ти, прогні́вати, погніви́ти... Словник синонімів української мови
  4. розгнівити — РОЗГНІВИ́ТИ див. розгні́вати. Словник української мови в 11 томах
  5. розгнівити — Розгнівити, -влю, -виш гл. = розгнівати. Чим я тебе, моя матінко, розгнівила? Мил. 194. Розгнівить старшину! як то можна?.... та він тобі й зуби повибива. Канев. у. Словник української мови Грінченка