розголошуватися
РОЗГОЛО́ШУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗГОЛОСИ́ТИСЯ, о́ситься, док.
1. Бути предметом розголосу, обнародування.
— Мій директор вигадав новий спосіб фабрикації воску, то не хотів би, щоби.. розголошувалося (Фр., V, 1951, 387);
// Ставати широко відомим, популярним.
Не одна дума та пісня народилися тут [на Хортиці], а потім розголосилися по Україні, розповідаючи народові про героїзм козацький (Наука.., 9, 1967, 36).
2. тільки недок. Пас. до розголо́шувати.
Словник української мови (СУМ-11)