розголошуватися
РОЗГОЛО́ШУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗГОЛОСИ́ТИСЯ, о́ситься, док.
1. Бути предметом розголосу, обнародування.
– Мій директор вигадав новий спосіб фабрикації воску, то не хотів би, щоби .. розголошувалося (І. Франко);
Історія [з капустою] розголосилася. Селом забринів сміх (В. Бабляк);
// Ставати широко відомим, популярним.
Не одна дума та пісня народилися тут [на Хортиці], а потім розголосилися по Україні, розповідаючи народові про героїзм козацький (з наук.-попул. літ.).
2. тільки недок. Пас. до розголо́шувати.
Словник української мови (СУМ-20)