розгорілий
РОЗГОРІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Який розгорівся; розгарячений, розпашілий.
Несмілим, розгорілим, переляканим поглядом окинула я його гарне, тепер аж побіліле обличчя (Коб., І, 1956, 235);
Коли свіже, трохи зимнє повітря так приємно подихає на розгорілі лиця, можна гратися, можна бігати.. без кінця (Вас., І, 1959, 155).
Словник української мови (СУМ-11)