розгоститися
РОЗГОСТИ́ТИСЯ, гощу́ся, гости́шся, док., діал. Будучи гостем, розташуватися, відчути себе, як удома.
— Будьте ласкаві! Сідайте собі, — кажу, — пане! Прошу його розгоститися, як у своїй хаті (Март., Тв., 1954, 203);
[Чирняк:] Прошу, пане Цимбальський, розгостіться! (Фр., IX, 1952, 370);
Нарешті, парубки роз-гостилися, позасідали коло дівок, сміються, жартують (Кобр., Вибр., 1954, 167).
Словник української мови (СУМ-11)