розграбувати РОЗГРА́БУВАТИ див. розгріба́ти. РОЗГРАБУВА́ТИ див. розграбо́вувати. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках розграбувати — розграбува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови розграбувати — I розграбув`атидив. розграбовувати. II розгр`абуватидив. розгрібати. Великий тлумачний словник сучасної мови розграбувати — РОЗГРАБУВА́ТИ див. розграбо́вувати. РОЗГРА́БУВАТИ див. розгріба́ти. Словник української мови у 20 томах розграбувати — ГРАБУВА́ТИ (забирати що-небудь у когось шляхом розбою, грабежу), РОЗГРАБО́ВУВАТИ, ГА́РБАТИ рідше, РАБУВА́ТИ діал., ОБРАБО́ВУВАТИ діал.; РОЗБІ́ЙНИЧАТИ, ГАЙДАМА́ЧИТИ розм., РОЗБИВА́ТИ розм. (чинити розбій). — Док. Словник синонімів української мови розграбувати — Розграбува́ти, -бу́ю, -бу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)