розгружувати
РОЗГРУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГРУЗИ́ТИ, гружу́, гру́зиш, док., перех., рідко.
1. Те саме, що розванта́жувати.
*Образно. Никанор стояв мовчазний, не знаходячи слів, щоб розгрузити душу (Мик., II, 1957, 104).
2. тільки док. Зіпсувати ходьбою, їздою і т. ін. розмоклу від дощу дорогу або стежку.
Розгрузили так, що й до криниці не можна доступити (Сл. Гр.)
Словник української мови (СУМ-11)