роздаватися
РОЗДАВА́ТИСЯ¹, ає́ться, недок. Пас. до роздава́ти¹.
Імператори приходили й відходили, і після кожного з них зменшувалось багатство Великого палацу, золото й срібло його роздавалось, розкрадалось (Скл., Святослав, 1959, 145).
РОЗДАВА́ТИСЯ², ає́ться, недок., РОЗДА́ТИСЯ, а́сться, док.
1. Ставати ширшим; розширюватися.
Знов усі мовчки вони йшли. Усе ширш розлягалась та роздавалась лука перед ними (Вовчок, І, 1955, 306);
Постать Якова чорніла в кутку коло стіни.., — то гнівно насувалися його брови і грізно піднімалися вуси, то широко роздавався рот і усмішка покривала лице (Мирний, І, 1954, 204);
Роздалася Стрина, запінилася, захвилювалася, приймаючи козацьке привітання (Кач., Вибр., 1953, 83);
// Ставати товщим, повнішим, збільшуватися в розмірі.
Ноги починають розбухати, пухнути, роздаватися (Стельмах, II, 1962, 386);
Зло невдачі скривило личко малого: щоки почервоніли, ніс роздався (Мирний, І, 1954, 329);
// Збільшуватися в об’ємі.
Тільки що-небудь нагріється, то зразу робиться більшим, роздається (Сл. Гр.);
Обернись [хато] на хороми, вкрийся залізом, підрости, підведись над садами, роздайся вшир і вгору (Довж., І, 1958, 326).
Роздава́тися (розда́тися) в пле́ча́х — ставати широкоплечим.
За чотири роки, відколи Грицько Саранчук бачив його востаннє, дуже змінився Артем. Роздався в плечах, лицем змужнів (Головко, II, 1957, 446).
2. Розступатися або розсуватися в різні боки, утворюючи посередині вільний простір.
Хвиля роздалася, Закипіла, застогнала — І обох покрила (Шевч., І, 1951, 167);
Юрба роздалася в широке коло — навкруг танцюристів (Смолич, Світанок.., 1953, 93).
РОЗДАВА́ТИСЯ³, ає́ться, недок., РОЗДА́ТИСЯ, а́cться, док., розм., рідко. Лунати, розлягатися, чутися (про звук).
Сумно у хаті роздавалася.. пісня (Мирний, І, 1954, 323);
Голос духа чути скрізь:.. І де тільки він роздасться, Щезнуть сльози, сум, нещастя (Фр., X, 1954, 7);
Нараз вона здригнулася і повернула раптово зблідле обличчя в бік Жолтанського, який сидів у другому кінці стола. З його уст роздалося ім’я Семенюка (Галан, Гори.., 1956, 142);
Одного разу в степу роздався короткий, різкий свист (Тют., Вир, 1964, 290);
// безос.
— Пу-у-у-вичка! — роздалось по кімнаті. — Пу-у-вичка! (Мик., II, 1957, 218).
Словник української мови (СУМ-11)