роздаровувати

РОЗДАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш і рідко РОЗДАРИ́ТИ, дарю́, да́риш, док., перех. Роздавати що-небудь різним особам як дарунки.

Рудий чех ходить з кутка в куток і роздаровує всім свої речі (Кол., На фронті.., 1959, 114);

Ти, царице,.. край зелений Панам роздарила! (Укр.. думи.., 1955, 192);

Тут усе справжнісіньке… речі все дорогі, міцні… Але — захочеш — усе спалю, розпродам, роздарую і — нове заведу! (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 305).

Роздаро́вувати у́смішки (по́смішки) — щиро і часто усміхатися.

Роздаровуючи.. посмішки, вибиралася на середину [натовпу] Олександра (Логв., Літа.., 1960, 13).

Значення в інших словниках

1. роздаровувати — роздаро́вувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. роздаровувати — -ую, -уєш, недок., роздарувати, -ую, -уєш і рідко роздарити, -дарю, -дариш, док., перех. Роздавати що-небудь різним особам як дарунки. Роздаровувати усмішки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. роздаровувати — РОЗДАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш і рідко РОЗДАРИ́ТИ, дарю́, да́риш, док., що. Роздавати що-небудь різним особам як дарунки. Рудий чех ходить з кутка в куток і роздаровує всім свої речі (П.  Словник української мови у 20 томах
4. роздаровувати — Роздаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)