роздаровувати
РОЗДАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш і рідко РОЗДАРИ́ТИ, дарю́, да́риш, док., перех. Роздавати що-небудь різним особам як дарунки.
Рудий чех ходить з кутка в куток і роздаровує всім свої речі (Кол., На фронті.., 1959, 114);
Ти, царице,.. край зелений Панам роздарила! (Укр.. думи.., 1955, 192);
Тут усе справжнісіньке… речі все дорогі, міцні… Але — захочеш — усе спалю, розпродам, роздарую і — нове заведу! (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 305).
Роздаро́вувати у́смішки (по́смішки) — щиро і часто усміхатися.
Роздаровуючи.. посмішки, вибиралася на середину [натовпу] Олександра (Логв., Літа.., 1960, 13).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роздаровувати — роздаро́вувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- роздаровувати — -ую, -уєш, недок., роздарувати, -ую, -уєш і рідко роздарити, -дарю, -дариш, док., перех. Роздавати що-небудь різним особам як дарунки. Роздаровувати усмішки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- роздаровувати — РОЗДАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш і рідко РОЗДАРИ́ТИ, дарю́, да́риш, док., що. Роздавати що-небудь різним особам як дарунки. Рудий чех ходить з кутка в куток і роздаровує всім свої речі (П. Словник української мови у 20 томах
- роздаровувати — Роздаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)