1. Словник української мови у 20 томах

роздаровувати

РОЗДАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш і рідко РОЗДАРИ́ТИ, дарю́, да́риш, док., що.

Роздавати що-небудь різним особам як дарунки.

Рудий чех ходить з кутка в куток і роздаровує всім свої речі (П. Колесник);

Дичина повна комора: і роздаровує знакомим [знайомим], своякам і всім, і продавав (Сл. Б. Грінченка);

Ти, царице, .. край зелений Панам роздарила! (з думи).

(1) Роздаро́вувати у́смішки (по́смішки) – щиро і часто усміхатися.

Роздаровуючи .. посмішки, вибиралася на середину [натовпу] Олександра (В. Логвиненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздаровувати — роздаро́вувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. роздаровувати — -ую, -уєш, недок., роздарувати, -ую, -уєш і рідко роздарити, -дарю, -дариш, док., перех. Роздавати що-небудь різним особам як дарунки. Роздаровувати усмішки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздаровувати — Роздаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. роздаровувати — РОЗДАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш і рідко РОЗДАРИ́ТИ, дарю́, да́риш, док., перех. Роздавати що-небудь різним особам як дарунки. Рудий чех ходить з кутка в куток і роздаровує всім свої речі (Кол., На фронті.. Словник української мови в 11 томах