роздебендювання

РОЗДЕБЕ́НДЮВАННЯ, я, с., діал. Розмова, балачки знічев’я.

Злість мене взяла, не дослухав я його роздебендювання (Фр., II, 1950, 135).

Значення в інших словниках

1. роздебендювання — роздебе́ндювання іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. роздебендювання — -я, с., діал. Розмова, балачки знічев'я.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. роздебендювання — РОЗДЕБЕ́НДЮВАННЯ, я, с., діал. Розмова, балачки знічев'я. Злість мене взяла, не дослухав я його роздебендювання (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах