роздебендювати

РОЗДЕБЕ́НДЮВАТИ, юю, юєш, недок., перех. і без додатка, діал. Знічев’я розмовляти.

Спокійненько роздебендювали молодчики, і роздебендювали б, якби хлопці не підняли гвалту (Свидн., Люборацькі, 1955, 195);

Старші, батьки родин, пили й роздебендювали про політику (Фр., VIII, 1952, 70);

// Займатися балачками.

— Хоч ви не каркайте. Не тямите нічого, то й не роздебендюйте (Стельмах, І, 1962, 388).

Значення в інших словниках

1. роздебендювати — Роздебе́ндювати: — базікати, чванитися [6;36] — патякати, базікати [20]  Словник з творів Івана Франка
2. роздебендювати — роздебе́ндювати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
3. роздебендювати — див. говорити; просторікувати  Словник синонімів Вусика
4. роздебендювати — -юю, -юєш, недок., перех. і без додатка, діал. Знічев'я розмовляти. || Вести балачки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. роздебендювати — РОЗДЕБЕ́НДЮВАТИ, юю, юєш, недок., діал. Знічев'я розмовляти. Спокійнесенько роздебендювали молодчики, і роздебендювали б, якби хлопці не підняли ґвалту (А. Свидницький); Старші, батьки родин, пили й роздебендювали про політику (І.  Словник української мови у 20 томах
6. роздебендювати — Роздебе́ндювати, -дюю, -єш гл. Растабаривать, болтать. Спокійнесенько роздебендювали молодички. Св. Л. 286.  Словник української мови Грінченка