роздмуханий
РОЗДМУ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до роздму́хати.
Роздмуханий вітром вогонь перекинувся на.. розлитий бензин… (Цюпа, Назустріч.., 1958, 338);
// роздму́хано, безос. присудк. сл.
Битви далекої в серці роздмухано жар (Шпорта, Запоріжці, 1952, 75).
Словник української мови (СУМ-11)