Великий тлумачний словник сучасної мови

роздмуханий

роздму́ханий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до роздмухати.

|| роздмухано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. роздмуханий — роздму́ханий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. роздмуханий — РОЗДМУ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до роздму́хати. Роздмуханий вітром вогонь перекинувся на .. розлитий бензин... (І. Цюпа); // роздму́хано, безос. пред. Битви далекої в серці роздмухано жар (Я. Шпорта).  Словник української мови у 20 томах
  3. роздмуханий — ПЕРЕБІ́ЛЬШЕНИЙ (який уявляється, сприймається більшим, ніж є в дійсності), ГІПЕРБОЛІЗОВАНИЙ книжн., ГІПЕРБОЛІ́ЧНИЙ книжн., РОЗДУ́ТИЙ розм., РОЗДМУ́ХАНИЙ розм., ДУ́ТИЙ розм.; УТРИ́РУВАНИЙ книжн. (доведений до крайньої міри вияву).  Словник синонімів української мови
  4. роздмуханий — РОЗДМУ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до роздму́хати. Роздмуханий вітром вогонь перекинувся на.. розлитий бензин… (Цюпа, Назустріч.., 1958, 338); // роздму́хано, безос. присудк. сл. Битви далекої в серці роздмухано жар (Шпорта, Запоріжці, 1952, 75).  Словник української мови в 11 томах