роздмухуваний
РОЗДМУ́ХУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до роздму́хувати.
Розгульна стихія вогню, роздмухувана вітром, ще лютувала не одну годину (Добр., Очак. розмир, 1965, 148).
Словник української мови (СУМ-11)РОЗДМУ́ХУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до роздму́хувати.
Розгульна стихія вогню, роздмухувана вітром, ще лютувала не одну годину (Добр., Очак. розмир, 1965, 148).
Словник української мови (СУМ-11)