роздобрювати
РОЗДО́БРЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДОБРИ́ТИ, добрю́, до́бриш, док., перех., розм. Всілякими способами примушувати кого-небудь стати добрим, лагідним, щедрим.
Зі смаком перчить [Кузьма] картопляну юшку і мимохідь намагається роздобрити свою сердиту пару (Стельмах, II, 1962, 297).
Словник української мови (СУМ-11)