роздобрювати
РОЗДО́БРЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДОБРИ́ТИ, добрю́, до́бриш, док., кого, розм.
Всілякими способами примушувати кого-небудь стати добрим, лагідним, щедрим.
Зі смаком перчить [Кузьма] картопляну юшку і мимохідь намагається роздобрити свою сердиту пару (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)