роздобрюватися
РОЗДО́БРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗДОБРИ́ТИСЯ, добрю́ся, до́бришся, док., розм.
Ставати добрим, лагідним, щедрим.
Вона роздобрилась ради празника й хотіла ще подати йому милостиню грішми (І. Нечуй-Левицький);
– Виберу пору, коли старий роздобриться, і скажу йому про нашу любов (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)