роздробляти

РОЗДРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і РОЗДРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. роздро́блять; док., перех. Те саме, що роздрі́бнювати.

Ультразвук роздробляє краплинки жиру, що є в молоці, і тоді воно легше засвоюється людським організмом (Наука.., 1, 1955, 12);

І всі ми вірили, що своїми руками Розіб’ємо скалу, роздробимо граніт (Фр., X, 1954, 48);

Проповідь нездійсненної культурно-національної автономії є безглуздя, яке тільки роздробляє робітників ідейно.. (Ленін, 24, 1972, 212);

// Сильним ударом розбивати (кістку).

Щогла, з корми корабельної впавши, По голові стерника зачепила і череп відразу Геть роздробила йому (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 221);

// безос.

Не вистрілив: права повисла рука На бруствер — у лікті її роздробило… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 331).

Значення в інших словниках

1. роздробляти — роздробля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. роздробляти — див. розбивати; трощити  Словник синонімів Вусика
3. роздробляти — -яю, -яєш і роздроблювати, -юю, -юєш, недок., роздробити, -роблю, -робиш; мн. роздроблять; док., перех. Те саме, що роздрібнювати. || Сильним ударом розбивати (кістку). || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. роздробляти — РОЗДРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і РОЗДРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. роздро́блять; док., що. Те саме, що роздрі́бнювати. Ультразвук роздробляє краплинки жиру, що є в молоці, і тоді воно легше засвоюється людським організмом (з наук.  Словник української мови у 20 томах
5. роздробляти — ПОДРІ́БНЮВАТИ (натискаючи, ріжучи, ударяючи тощо, ділити щось на дрібні частки, шматки), ДРІБНИ́ТИ, РОЗДРІ́БНЮВАТИ, ЗДРІ́БНЮВАТИ, ДРОБИ́ТИ, РОЗДРО́БЛЮВАТИ (РОЗДРОБЛЯ́ТИ), КРИШИ́ТИ, РОЗКРИ́ШУВАТИ, СІКТИ. — Док.  Словник синонімів української мови
6. роздробляти — Роздробля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. роздробити, -блю, -биш, гл. Раздроблять, раздробить, размельчать, размельчить. Чуб. І. 71.  Словник української мови Грінченка